Грунт – дивовижний витвір природи, неоціненне багатство нашої планети, її ресурс і водночас засіб сільськогосподарського виробництва, зокрема землеробства. Тисячі років використовує людство грунти, а вони безупинно віддають йому свої дари. Давня мудрість свідчить: «Грунт і сонце дають життя рослинам, які годують, зодягають і обігрівають людство».

Площа України становить 60,4 млн. га, з яких 41,4 млн. га – сільськогосподарські угіддя. Розміщується вона у трьох зонах – на Поліссі, у Лісостепу і Степу Східно-Європейської рівнини. До її меж входять також частина Карпат і Кримський півострів.

Ґрунтовий покрив України дуже різноманітний. За данними Б.С.Носка (1994), номенклатура грунтів, прийнята під час великомасштабного ґрунтового обстеження, налічує близько 650 видів, а з урахуванням ґрунтових відмінностей – 4000 таксономічних ґрунтових одиниць.

Площі окремих груп грунтів в абсолютних і відносних показниках та ступінню їх розораності наведено в табл. 1. Найпоширенішими серед орних земель є чорноземи (типові, звичайні, південні), які становлять 60,6%, та сірі лісові грунти – 21,3%. Разом ці грунти становлять основний фонд орних земель України. Територія України має три грунтово-біокліматичні пояси: бореальний (помірно-холодний - Полісся), суббореальний (помірний – більша частина країни), субтропічний (помірно-теплий – частина Південного берегу Криму). У свою чергу, пояси та області поділені на грунтові зони.